|
Історія
вінницької обласної організації
Спілки художників України є
часткою мистецької історії
Поділля, коріння якої сягають
сивої давнини - про це свідчать археологічні
знахідки, етнографічні комплекси,
музейні збірки. З Вінниччиною пов'язані
імена художників, відомих в
Україні та далеко за її межами.
Плідний культурний грунт народного
мистецтва та іконопису підготував
появу яскравих мистецьких
особистостей XIX - - початку XX століть.
Потужний творчий потенціал
мистецького середовища значною мірою був
знесилений історичним лихоліттям
— еміграцією та репресіями
післяреволюційної доби.
У
повоєнні роки культурні процеси,
щоправда регламентовані
політичною цензурою, набули
стабільної спрямованості. В
Вінниці діяло кооперативне
товариство художників
України, уповноваженим Спілки
радянських художників України
було призначено
Михайла Антоновича Кірилова, який
працював в галузі газетної
ілюстрації і став першим
членом Спілки на Вінниччині.
Орієнтація на посилення місцевих
осередків відбилася на
започаткуванні розподілень у
мистецьких учбових закладах -
таким чином до Вінниці у 1955
році потрапив випускник
Київського художнього інституту живописець
Олексій Євдокимович Сидоров.
Завдяки його організаційному
хисту і авторитету у
вищих партійних органах в місті
було зведено Будинок художника. Перспективи
професійного зросту притягували
сюди митців з інших міст Союзу та випускників
художніх інститутів.Виставкова
діяльність в цей час набула
ритмічності, акценти якої
припадали на осінь (річниці
Жовтневої революції) та 9 травня (Дня
Перемоги). Вінниччани стали постійними
учасниками республіканських та
всесоюзних виставок, що
стимулювали розширення лав
Спілки художників
Саме
22 квітня 1976 року творчі та
громадські зусилля вінницьких
митців увінчалися урочистим
моментом створення Вінницької
організації Спілки художників
України. На засіданні були
присутні колеги з Києва, з інших
міст України на чолі з народним художником СРСР
та України В. 3. Бородаєм. До першого
складу організації ввійшли
художники В. І. Смаровоз, А. М.
Ступніков, І. П. Довженко, митці, що
згодом отримали звання
Заслужених художників України А. В.
Сорока (у 1980 р.), М. Н. Чорний (у 1996 р.), І. І.
Синєпольський (у 1999 р.), майстри, які
нині вже завершили свій життєвий
шлях М. А. Кірилов, В. В.
Пирогов, А. І. Довженко, М. Ц. Лошак.
Головою було обрано О. Є. Сидорова,
який вже в 1978 р. став Заслуженим
художником України, - він обіймав цю посаду 11 років.
Важливою
подією для історії Вінницької
організації Спілки стало
відкриття у 1960 р. дитячої
художньої школи — саме її
вихованці, в свій час, поповнили об'єднання,
отримуючи
професійну освіту в провідних
фахових закладах Києва, Львова,
Харкова, Одеси, а також Москви і
Санкт-Петербургу. Серед них -
Заслужений художник України В. М. Шпаковський,
завжди налаштований на
непересічність стилю.
Чверть
століття митці Вінниччини
сумлінно працюють в різних видах образотворчого
мистецтва - монументальному та
станковому живописі, в
оригінальній та друкованій
графіці, меморіальній скульптурі
та інтер'єрній пластиці. Роботи
майстрів цекоративно-прикладного
мистецтва завжди привертали увагу
глядацького загалу та мистецької
критики -- творчі здобутки
відмічені часописом Національної
Спілки «Образотворче
мистецтво» (В. Вакалюка, В. і Т.
Оврахів, Ю. та О. Кізімових, В. Зелінського, В.
Постернака).Вінницьку
організацію в різні роки очолювали
художники І. І. Синєпольський
(1986-1991), А. К. Непорожній (1991-1997).
Зараз головою є Заслужений діяч
мистецтв України Леонтій
Назарович Гринюк. |
